Психоз і його класифікація
Під психозом на увазі важкий психічний розлад, поєднане з вираженими порушеннями психічної діяльності у вигляді марення, галюцинацій, потьмарення свідомості. У більшості випадків це стан супроводжують афективні (засновані на порушенні межі) особливості поведінки. Людині, яка страждає від психозу, потрібна термінова психіатрична допомога.
Психози бувають екзогенними і ендогенними.
Екзогенні розлади психіки виникають в результаті впливу на людину будь-яких чинників навколишнього його середовища. До них відносять:
- черепно-мозкові травми;
- гострі інфекційні захворювання;
- інтоксикацію організму наркотиками або алкогольними напоями;
- специфічний стан жіночої психіки після народження дитини;
- хвороби внутрішніх органів і систем.
Ендогенні психози викликані причинами внутрішнього, особистого, характеру. Дуже часто витоки таких розладів можна знайти в генеалогічному дереві пацієнта. Залежно від зовнішньої клінічної картини ці психози класифікують на такі види:
- галлюцинаторний психоз;
- маревний;
- галюцинаторно-маревний;
- афективний (хороший чи поганий настрій поєднується з сильним збудженням);
- шизоаффективного (сильне збудження на грунті шизофренії);
- істеричний;
- алкогольний.
Психози екзогенної етіології трапляються, як правило, один раз в житті - після адекватного лікування проблема вичерпана. Ендогенні порушення психіки можуть повторюватися і в кінцевому підсумку перетворюються в хронічне захворювання.
Основні симптоми психозу
Корекція цього важкого психологічного стану можлива виключно в стінах медичного закладу. Самодіяльність з боку рідних пацієнта неприпустима: хворий може бути небезпечний як для себе самого, так і для людей, які знаходяться з ним поруч.
Своєчасність - головна умова успішного результату лікування психозу. Для полегшення стану хворого застосовують комбіновану терапію з використанням різних психотропних медикаментів (нейролептиків і антипсихотиков). Ліки підбирають в індивідуальному порядку, орієнтуючись на симптоми, які в поведінці пацієнта є домінантними. Боротьба за майбутнє людини без психозу тривала: трапляється, що обраний препарат не приносить очікуваного ефекту, тоді його замінюють іншим і все починається спочатку.
Медикаментозне лікування визнано найефективнішим способом позбавлення людини від психозу. Проте, одними ліками лікарі часто не обмежуються. Закріпити позитивні результати від медикаментозної терапії добре допомагають психотерапевтичні сеанси і робота з соціальної реабілітації та адаптації хворого.
При адекватному лікуванні істотне поліпшення стану хворого відзначають вже через 6-8 тижнів після його звернення за допомогою. Корекція запущеного психозу розтягується на невизначений період часу.
Психоз: оцінюємо проблему об'єктивно
МірСоветoв призводить відповіді на питання, які частіше за інших задають люди, близька людина яких страждає психозом.
Невроз і психоз - одне і те ж? Чи може невроз ускладнитися до стану психозу?
Ці розлади є абсолютно самостійними захворюваннями. В основі психозу криються в основному біологічні механізми, в той час як невроз виникає на грунті внутрішньоособистісних конфліктів. Трансформуватися в психоз невротичний розлад не може.
Чи можна повністю вилікувати психоз?
Все залежить від того, який фактор спровокував розвиток психозу. Наприклад, психотичні стани, що з'явилися на тлі сильного стресу, «білої гарячки», інфекції або важкої фізичної захворювання, повністю усуваються своєчасним і правильним медичним втручанням. При цьому залишкові ознаки захворювання не зберігаються.
Дещо інша справа з лікуванням хронічних психозів, які з'являються на грунті шизофренії або біполярного афективного розладу. Боротьба з психічним розладом такого характеру може розтягнутися на роки. Протягом цього часу хворий переживає моменти просвітління (ремісії) і моменти загострення психозу, які чергуються між собою.
Психоз - спадкове захворювання?
Існує думка, що затверджує, що чим ближче спорідненість, тим вище ризик зіткнутися з розладом психіки у вигляді психозу. Поспішаємо внести поправку: успадкувати можна не саму хворобу, а лише схильність до неї. Розвиток самої хвороби залежить від сукупності багатьох факторів. Сьогодні наука ще не має в своєму розпорядженні можливістю визначати ймовірність розвитку психозу, якщо їм страждав родич. Однак якщо хвороба вразила обох батьків, ризик її розвитку у дитини становить 50%, якщо тільки у одного - 25%.
Чи небезпечний людина, що страждає психозом, для оточуючих?
Так, небезпечний, якщо захворювання знаходиться в гострій стадії: галюцинації та марення заважають хворому адекватно сприймати і розуміти реальність. Людина не може контролювати свою поведінку і відповідати за свої вчинки. У такій ситуації його близькі люди повинні вести себе дуже обережно: не намагатися сперечатися з хворим, щоб переконати його в нереальності тих картин, які він бачить, не випитувати у нього подробиці його відчуттів, заховати в будинку все гострі, ріжучі та інші травмонебезпечні предмети. Якщо заспокоїти хворого власними силами не виходить, потрібно викликати швидку допомогу.
Чи можуть працювати люди, які страждають психозом?
Психоз, як і будь-яка інша фізична захворювання, привносить деякі обмеження в соціальне життя людини. Через психічного розладу у хворого відсутня спонукання до дій, тому трудова діяльність часом представляє для них непосильним завданням. У той же час робота для такої людини - місток, що з'єднує його з реальністю. Трудові обов'язки допомагають хворому зберегти і навіть відновити здатність думати. У деяких випадках страждає психозом може вийти на роботу після того, як пройде курс комплексного лікування.
Своєчасна і адекватна лікарська допомога дає людині з психічним розладом можливість жити повноцінно: здобувати освіту, займатися улюбленою справою, створювати сім'ю і заводити дітей.
