Лікування бронхіту в залежності від форми. Якими препаратами користується терапевт при лікуванні гострого та хронічного бронхіту, включаючи обструктивний.
зміст
Лікування бронхіту представляє собою серйозне завдання. Вельми високий ризик хронізації процесу змушує будь-якого терапевта поставитися з великою увагою до кожного хворого. Застосовується весь арсенал засобів, якими володіє медицина.
Лікування гострого бронхіту
Найчастіше захворювання викликають віруси. Тому при лікуванні гострого бронхіту призначення антибіотиків в перші години, що пройшли з початку захворювання, безглуздо.
Госпіталізація при більшості випадків хвороби не потрібна. Лікування проводиться амбулаторно і починається з призначення рясного теплого пиття (чаю з лимоном, малиновим варенням або медом, попередньо підігрітих мінеральних вод).
У першу добу-дві від початку бронхіту ефективні противірусні препарати типу ремантадина. Також застосовують репеленти (інтерферон).
Антибіотикотерапія стає актуальною лише в деяких випадках:
- поява гнійного мокротиння (ознака бактеріальної інфекції);
- пацієнт старше 50 років (високий ризик бактеріальних ускладнень);
- рецидив бронхіту при неповному одужання від минулої хвороби.
У всіх цих випадках лікування починають з препаратів макролідів: спирамицина, еритроміцину, азитроміцину. Менш ефективними при гострому бронхіті вважаються антибіотики пеніцилінового ряду: ампіцилін, амоксицилін, АУГМЕНТИН.
Слід враховувати ймовірність розвитку кандидозних уражень піхви у жінок і порушень мікрофлори кишечника у всіх пацієнтів, незалежно від статі. Для їх профілактики призначають флуконазол і / або лінекс (варіанти: СУБТ, біфідумбактерин).
Залежно від стадії хвороби можуть призначатися від кашлю і відхаркувальні препарати. Перші використовуються на початку хвороби, коли відходження мокроти ще немає. До них відносяться либексин, глауцін, бронхолітин, солпадеін. Другі застосовують для розрідження і поліпшення відхаркування мокротиння, коли вона вже синтезується в достатній кількості. З цією метою застосовують амброксол, бромгексин, ацетилцистеїн.
Антипіретики (жарознижуючі) застосовують при підвищенні температури тіла понад 38 градусів і сильного болю в грудях. Володіючи болезаспокійливу властивість, аспірин, ібупрофен і парацетамол досить ефективно знижують температуру, зменшуючи і яскравість больових відчуттів. Слід враховувати, що аспірин дітям до 15 років абсолютно протипоказаний. Це пов'язано з ризиком появи синдрому Рейє — найтяжчого і незворотного пошкодження печінки і мозку.
Лікування хронічного бронхіту
При лікуванні хронічного бронхіту, особливо його обструктивної форми, медична тактика дещо змінюється. На перше місце тут виходять заходи по нормалізації функції дихання. Для цього необхідно:
- видалити з бронхів накопичилася в них мокротиння;
- збільшити просвіт бронхів;
- знизити вираженість запальної реакції.
Звільнення бронхів від мокротиння проводиться двома способами: медикаментозним і немедикаментозним.
Перший полягає у вживанні різних засобів, що розріджують мокротиння і збільшують її просування до виходу з бронхів. У нього входять:
- рясне лужне пиття;
- прийом мукалтину, амброксолу, ацетилцистеїну;
- інгаляції з розчином хлориду натрію або харчової соди, маслом евкаліпта.
Є й механічні, або немедикаментозні, методи полегшення відходження мокроти:
- Постуральний дренаж, при якому пацієнт знаходить таке положення тіла, при якому мокрота відходить найкраще. У цій позиції він робить форсований видих, стимулюючи кашель.
- Відкашлювання в поєднанні з вібраційним масажем. Тут хворий лягає на живіт на тверду поверхню і голосно співає голосні звуки. В цей час асистент часто б'є ребрами долонь по його спині. Повторювати процедуру слід 2 або більше разів на день.
Збільшити просвіт бронхів необхідно при хронічному обструктивному бронхіті. З цією метою використовують ипратропия бромід (атровент), який найчастіше поєднують іншими препаратами. Дуже ефективні комплексні ліки: беродуал, іпратерол, іпрамол. При їх застосуванні швидко проходить задишка і поліпшується функція зовнішнього дихання. Втім, для купірування нападу краще підходять сальбутамол або фенотерол, так як їх дія відрізняється великою швидкістю.
Еуфілін для внутрішньовенного використання в амбулаторних умовах не рекомендований через високу частоти побічних ефектів. Таблетована ж форма препарату з успіхом застосовується в якості підтримуючої терапії.
Для боротьби із запаленням застосовують звичайні анальгетики-антипіретики. Аспірин при цьому застосовувати не рекомендується, так як він часто викликає алергію, що приводить до погіршення стану хворого.
