Симптоми молочниці турбують вас частіше 3 разів на рік і вам здається, що позбутися від них вже неможливо? Відповідаємо: вихід є!
зміст
Печіння і свербіж в області зовнішніх статевих органів, білі сирнистий виділення з піхви, хворобливість при статевої близькості, біль при сечовипусканні – приблизно три чверті жіночого населення планети хоча б раз в житті відчули на собі результат непомірного розмноження в піхві грибів роду Candida [1]. Начебто і не так страшна молочниця, серйозної загрози здоров'ю не несе, до того ж, по завіреннях рекламних роликів, молочницю можна легко перелічити самої – три дня і її «наче й не було!» А через місяць знову симптоми і прийом таблетки або свічки, і її знову «наче й не було!». А потім життя перетворюється в поганий сон, в якому ти все більше і більше занурюєшся в проблему дискомфорту самої інтимної сфери організму, уникаєш сексу, починаєш ненавидіти свій недолугий організм, який не може впоратися з такою дрібницею.
І тут на допомогу злітається сонм народних цілителів і порадників всіх зразків, і вони говорять правильні слова про те, що треба підвищувати захисні сили організму, і пропонують способи від протизапальних трав'яних зборів до змов і заклинань. Щось на час допомагає, але проходить кілька тижнів, і відновився свербіж з сирнистий виділеннями сповіщають про чергову перемогу, здобуту грибами.
Може, звернутися до лікаря? Але як часто з вуст лікаря-гінеколога звучать ті ж рекомендації, відомі нам по рекламним роликам, порад подруг, інтернету та інших джерел медичної та навколомедичних інформації. Це заключне розчарування на шляху боротьби з молочницею часто заводить нас у глухий кут. Невже медицина безсила навіть в рішенні такої нескладної завдання?
Звичайно, не всі жінки з молочницею, або, як називають її в медичних колах, вульвовагінальним кандидозом, проходять описані кола пекла. Але в 10-20% випадків кандидоз носить ускладнений характер, і гриби роду Candida, які мають право на життя в складі нормальної мікрофлори рота, піхви і товстої кишки, розмножуються із завидною постійністю, приводячи до повторних появ симптомів молочниці. Якщо таких гострих симптомних епізодів захворювання за рік набирається не менше чотирьох, лікар повинен поставити діагноз «хронічний кандидоз». Але хто буде вважати частоту епізодів молочниці? Хворий, допоможи собі сам. Підкажи гінеколога, що він має справу з грибами, добре загартованими в боях з іншими мікроорганізмами і медикаментами, так що впоратися з ними звичайним способом буде неможливо.
Тим часом, спосіб позбавлення від хронічного, рецидивуючого чотири і більше разів на рік, вульвовагінальномукандидозу існує. Він описаний в науковій літературі, міститься в міжнародних клінічних рекомендаціях і довів свою ефективність в численних дослідженнях, як в Росії, так і інших країнах. Він не складний, але для того, щоб користуватися ним, треба, дійсно, захотіти позбутися молочниці.
Існує ефективний препарат, що пригнічує ріст грибів при одноразовому прийомі у більшості жінок [2]. Це всім добре відомий і широко призначається флуконазол (оригінальний флуконазол – «Дифлюкан®»). Іноді (при виражених симптомах молочниці) потрібно більш «тяжка артилерія», а саме - щоб посилити лікувальний ефект, рекомендовано збільшити тривалість лікування, для флуконазолу (препарату Дифлюкан®) - це означає прийом другої капсули 150 мг всередину через 3 дні після першої [3]. Якщо ми маємо справу з хронічною молочницею, викликаної грибами Candida albicans, то при поверненні симптомів, рекомендується ще сильніше «вдарити по ворогу», і для препарату Дифлюкан®, як правило, ефективний прийом 3 капсул 150 мг всередину з інтервалом в 3 дня (1,4 і 7 день) [4]. Але і це не все! Проблема в тому, що повного видалення грибів з організму домогтися ніяким препаратом не можна, та й не потрібно: адже вони – його невід'ємна частина. Придушення ж їх надмірного зростання при прийомі однієї і навіть двох-трьох капсул флуконазолу досягається на 1-2 тижні, слідом за чим починається поступове відновлення популяції грибів, що закінчується рецидивом молочниці. Але ж можна не чекати цього нового рецидиву, а підтримувати придушення росту грибів щотижневим прийомом флуконазолу в надії на те, що гриби, в кінці кінців, схилять голову перед сильнішим і терплячим противником. Тривалість такої гнітючої, за медичною термінологією «супрессивной», терапії, відпрацьовувалася багаторічними дослідженнями, і в даний час рекомендований курс щотижневого прийому флуконазолу становить 6 місяців. Головним результатом лікування визнається не стільки відсутність епізодів кандидозу в процесі застосування препарату, скільки тривале, протягом року і більше, відсутність відновлення молочниці після лікування. Підступність цієї ситуації з рецидивуючим ВВК, викликаним C.albicans, полягає в тому, що симптоми молочниці в більшості випадків починають затухати вже після прийому першої капсули на другий день [5] і йдуть у більшості після прийняття третьої капсули Дифлюкана 150 мг на 7 день лікування [4], назвемо цей етап терапії «атака». Але щоб продовжити «життя без рецидивів» молочниці після «атаки», важливо не кинути лікування, а продовжити так звану «супресивної терапії», назвемо цю фазу лікування фазою «круїзу», так як інакше зусилля можуть бути марними і повторний епізод нав'язливою хвороби не змусить себе чекати. Це потрібно добре розуміти, так як будь-якого з нас психологічно складно змусити себе регулярно пити препарати для профілактики чогось, коли ми відчуваємо себе нормально, а це лікування лише дозволяє уникнути проблем в майбутньому. Як вже було сказано, фаза «круїзу» триває 6 місяців і для препарату Дифлюкан® 150 мг потрібно щотижневий прийом протягом цього періоду часу [4]. Нам на допомогу в якості нагадувань, щоб ми в умовах сучасного ритму життя дотримувалися призначену лікарем схему лікування, компанія Pfizer пропонує відправляти е-листа і / або sms-повідомлення. Для отримання таких повідомлень досить підписатися на sms-помічника на сайті.
Цим, звичайно, не вичерпуються необхідних заходів, здатні приборкати гриби Candida. Відомо, що їх патологічного росту сприяють особливості харчування (любов до солодкого), прийом антибіотиків, різка зміна клімату, сильний емоційний стрес, цукровий діабет, бактеріальні та вірусні інфекції. Отже, здоровий спосіб життя, правильне харчування, своєчасне лікування хвороб теж допоможуть стримувати гриби. Але одних цих заходів, без проведення супресивної терапії, мало. Спочатку треба продемонструвати грибам межі їх допустимого зростання, а вже потім підтримувати досягнутий результат.
Отже, позбутися від грибів неможливо, але позбутися від молочниці в наших силах. Зрештою, ми дозволяємо грибам селитися в своєму організмі, але має право вимагати від них дотримання наших інтересів, і, щоб не перетворювати організм в полігон для періодичних військових дій, краще раз і назавжди одним курсом супресивної терапії навчити гриби мирно жити на наданій їм просторі.
