Арахноидит - хвороба рідкісна або часта? Виявляється, це залежить від правильної діагностики. чи завжди «завзята» головний біль викликається арахноїдитом, або ж для неї можуть знайтися й інші причини? Відповідь на це питання знає автор даної статті.
зміст
Арахноидит головного мозку ділиться на конвексітальний (залучає поверхню головного мозку) і базальний (розташований на підставі головного мозку). Арахноидит оболонок головного мозку називається церебральним.
Для церебральних арахноідітів характерні наростаючі головні болі, частіше відзначаються в ранкові години або ж турбують постійно. Головні болі обумовлені наявністю внутрішньочерепної гіпертензії.
Внутрішньочерепна гіпертензія - це набряклість структур головного мозку внаслідок будь-яких запальних процесів в головному мозку. Вона може виникати і у відсутності ознак арахноїдиту. Крім того, при церебральному арахноидите можливі симптоми порушення функцій ендокринної системи, запаморочення, слабкість і оніміння в кінцівках та інше, пов'язані з переходом запалення з оболонок на прилеглу тканину головного мозку.
Неадекватна розширена діагностика арахноідітів без даних томографії бездоказово стала приписувати всім хворим з тривалими головними болями наявність арахноїдиту.
Особливо кризової була ситуація, коли у хворих відзначалися порушення зору, а виставлявся діагноз базального арахноидита, тобто запалення оболонок головного мозку на рівні його заснування, там, де проходять зорові шляху. Насправді у частини хворих з порушеннями зору мала місце початкова стадія розсіяного склерозу або деякі інші захворювання. Поразка оболонок мозку, що виявляється при порушеннях зору, є лише наслідком поширення запального процесу на прилеглі структури, а не самостійним захворюванням.
Перегляд уявлень щодо постановки діагнозу арахноидита головного мозку змінює і позицію постановки діагнозу при хронічного головного болю в цілому. Як показує аналіз поставлених раніше діагнозів арахноидита, в основному під маскою цих процесів ховаються неврози зі зниженням настрою. Подібний підхід і перегляд діагнозу, на жаль, найчастіше досить негативно сприймається хворими, багато з яких багато років перебували на інвалідності і жили в замкнутому світі уявлень про наявність у них важкого ураження головного мозку, якого насправді і не було.
Розширення інформації про багатьох захворюваннях - будні теперішнього часу. Розвиток науки забезпечує новий погляд на хвороби, які в минулому, здавалося, були досконально вивченими. Очевидні й труднощі для лікаря, де замість непотрібних і в більшості неефективних засобів для розсмоктування патологічних змін в головному мозку потрібно здійснювати пошук адекватних станом хворого препаратів, що впливають на функції емоційної сфери, звертатися за консультацією до психолога або психотерапевта.
Тому, якщо у вас є скарги на наполегливі головні болі і ставився діагноз церебрального арахноїдиту, то необхідно проведення магнітно-резонансної томографії для підтвердження наявності запального ураження оболонок головного мозку, важливі також тестування психологічного статусу, консультація психотерапевта і проведення досліджень функцій вегетативної нервової системи.
Навіть якщо за даними томографії головного мозку виявлено ознаки церебрального арахноїдиту, то це зовсім не означає, що головні болі обов'язково пов'язані з ураженням оболонок головного мозку. Справа в тому, що запальні зміни в оболонках головного мозку могли сформуватися давно і не мати зв'язку з симптомами, що турбують людину в даний час. Для уточнення причини головних болів необхідно провести ехоенцефалографія і пройти огляд окуліста для виявлення ознак внутрішньочерепної гіпертензії. Внутрішньочерепна гіпертензія може бути ключовим проявом церебрального арахноїдиту і обумовлювати його прояви у вигляді головного болю.
Для її лікування використовуються спеціальні методи терапії, наявні в арсеналі лікарів-неврологів. Якщо ознаки внутрішньочерепної гіпертензії не встановлені, то наявність церебрального арахноїдиту за даними магнітно-резонансної томографії може не мати значення в походженні головних болів і необхідно використовувати в лікуванні препарати, що впливають на функції психоемоційної сфери, ноотропи, необхідно санаторно-курортне лікування, фізіотерапія, голкорефлексотерапія та інше.