Відшарування сітківки - захворювання, що вимагає особливої уваги. Успіх лікування залежить в першу чергу від ранньої діагностики захворювання. У нашій статті ми розглядаємо методи діагностики відшарування сітківки
зміст
Діагностика відшарування сітківки
Рання діагностика відшарування сітківки має першорядне значення, оскільки дозволяє своєчасно розпочати лікування і запобігти неминучу втрату зору.
В процесі обстеження людини з відшаруванням сітківки можна виділити наступні три групи методів дослідження:
- Стандартні (рутинні) методи офтальмологічного обстеження
- Визначення гостроти зору (візометрія)
- Дослідження полів зору (периметрія)
- Вимірювання внутрішньоочного тиску (тонометрія)
- Дослідження переднього відрізка ока (біомікроскопія)
- Огляд очного дна c широким зіницею (офтальмоскопія)
- Дослідження ентопіческіх феноменів
- Додаткові (спеціальні) методи дослідження, які призначаються при необхідності
- УЗД в В-режимі
- Електрофізіологічні методи дослідження (поріг електричної чутливості, лабільність зорового нерва, критична частота злиття мигтіння)
- Лабораторні методи дослідження (при підготовці до госпіталізації)
До першої групи увійшли методи стандартного офтальмологічного обстеження. Особлива роль серед них належить огляду очного дна – офтальмоскопии. Огляд очного дна дозволяє визначити ступінь протяжності відшарування сітківки, виявити розриви сітківки, оцінити наявність загрози відшарування макулярної області, визначити по конфігурації відшарування ймовірне місце первинного розриву і, найголовніше, дозволяє визначити тактику хірургічного лікування.
офтальмоскопія – ключовий метод при огляді пацієнтів з відшаруванням сітківки.
В арсеналі лікаря-офтальмолога є кілька методик огляду очного дна (з допомогою безконтактної лінзи, за допомогою трехзеркальной лінзи Гольдмана, за допомогою налобного офтальмоскопа і ін.). Комбінація декількох методик дозволяє отримати найбільш повну інформацію про відшарування сітківки.
Огляд очного дна проводиться багаторазово, як в положенні сидячи, так і в положенні лежачи. Це дозволяє лікарю уважно оглянути крайню периферію очного дна, виявити всі розриви і зони дегенерацій сітківки, закриття (блокування) яких і є основою лікувальних заходів при хірургії відшарування сітківки.
У групі стандартних методів велике значення має дослідження ентопіческіх феноменів (механофосфен, феномен аутоофтальмоскопіі і ін.).
Дослідження механофосфена проводять шляхом натискання на склеру скляною паличкою в місці проекції сітківки. При цьому на стороні, протилежної вдавлення, відчувається темне або світле пляма.
Феномен аутоофтальмоскопіі (т.е. спостереження пацієнтом власних судин сітківки) проводиться шляхом висвітлення склери досліджуваного очі яскравим точковим джерелом світла. При цьому пацієнт бачить картину власних судин сітківки, які представляються йому у вигляді гілочок дерева, «тріщин» і «звивин».
Ці прості методи дозволяють будувати висновки про наявність чи відсутність відшарування сітківки при виражених помутніння в кришталику, крововилив в порожнину склоподібного тіла, що виключають можливість детального огляду очного дна.
До другої групи увійшли спеціальні методи дослідження. Так, ультразвукове дослідження в В-режимі застосовується, в основному, при виражених помутніння в кришталику і склоподібному тілі, коли можливості офтальмоскопії різко знижені або її проведення є неможливим.
Роль електрофізіологічних досліджень другорядна, однак вони можуть бути корисними при оцінці життєздатності сітківки в разі старої відшарування.
Лабораторні аналізи і ряд інших методів дослідження призначаються перед госпіталізацією пацієнта. Вони включають загальний аналіз крові і сечі, біохімічний аналіз крові, дослідження крові на ВІЛ, сифіліс, гепатити В і С, рентгенограму органів грудної клітини та придаткових пазух носа. Крім того, необхідні укладення терапевта, стоматолога, ЛОР-лікаря, за показаннями – інших фахівців (ендокринолога, нефролога та ін.). Все це робиться з метою виявлення протипоказань до операції (декомпенсація загальних захворювань, виявлення і санації вогнищ хронічної інфекції), які можуть ускладнити перебіг післяопераційного періоду.
У разі швидкопрогресуючих відшарування сітківки, коли є безпосередня загроза для макулярної області, можлива госпіталізація по «cito» (т.е. екстрено, невідкладно). Тоді пацієнт може госпіталізуватися без повного перерахованого вище комплекту аналізів і консультацій фахівців (необхідними є лише аналізи крові). Це збільшує потенційний ризик розвитку ускладнень, але дозволяє отримати кращий функціональний ефект за рахунок своєчасно проведеній операції.
