Що таке рак вульви

зміст

  • рак вульви
  • Діагностика раку вульви
  • Лікування раку вульви



  • рак вульви

    Рак вульви (зовнішніх статевих органів) є
    найрідкіснішою локалізацією злоякісних пухлин жіночих статевих
    орга­нов. Частота захворювання становить 2,2-8%, воно частіше зустрічається у
    жінок старше 60 років. Хоча рак зовнішніх статевих органів можна помітити
    візуально, більшість хворих надходять в стаціонар з пізніми
    стадіями захворювання. Перше місце по локалізації раку займають великі
    статеві губи і клітор, друге - малі статеві губи, третє -
    бартолінові залози і мочеіспускатель­ний канал.

    Виділяють екзофітну форму, коли ракова пухлина
    має вигляд вузлика, що підноситься над поверхнею; ендофітну - з
    про­разованием кратерообразной виразки з щільними краями; диффузную форму -
    щільний дифузний інфільтрат.

    Рак вульви має виражену злоякісність зважаючи багатий­ства даної
    області лімфатичними вузлами і особливої ​​будови лімфатичної системи.


    Розрізняють 4 стадії поширення раку вульви:

    • I стадія - пухлина до 2 см в діаметрі, обмежена вульвой;
    • II стадія - пухлина більше 2 см в діаметрі, обмежена вульвой;
    • III стадія - пухлина будь-якого розміру, що розповсюджується на піхву і / або на
      нижню третину уретри і / або на анус. Є метастази в пахові-стегнові
      лімфатичні вузли;
    • IV стадія - пухлина будь-якого ступеня поширення з віддалений­ними метастазами.

    За гістологічною структурою рак вульви може бути
    плоско­клітинним ороговевающим (90%), неороговевающим,
    базально-клітинний, аденокарциномой, меланобластома.


    Діагностика раку вульви

    Що таке рак вульви
    хворі можуть
    пред'являти скарги на болючу пухлину в області промежини,
    гнійні або кров'янисті виділення, подразнення або свербіж вульви. при
    проростанні пухлини в підлеглі тканини (на деяких стадіях)
    приєднуються болі в крижах, утруднення мочеіспус­Канія, кахексія.

    Загальноприйнятим і доступним методом діагностики раку вульви є
    гінекологічне дослідження, яке слід починати з огляду
    зовнішніх статевих органів (краще через лупу). Пухлина може бути у вигляді
    бугристого розростання, що кровоточить при при­косновение, у вигляді
    щільного вузла, плоскою виразки з нерівним дном і валікообразнимі краями
    або розростань типу кондилом. Пу­тим пальпації визначають консистенцію
    пухлини, її відношення до підлеглих тканин, поширеність процесу.

    Огляд за допомогою дзеркал дозволяє оцінити стан слізіс­тієї
    оболонки піхви і шийки матки, ректовагінальное дослі­ментів -
    з'ясувати стан параметральной клітковини.

    Велике значення для діагностики раку вульви має цітоло­гическое
    дослідження мазків-відбитків з поверхні мучений­ний і мазків,
    приготованих з соскобов з підозрілих навчаючи­стков слизової
    оболонки.

    Для уточнення діагнозу і визначення морфологічної струк­тури пухлини
    рекомендується біопсія з наступним гістології­ного дослідженням. для
    правильного вибору місця біопсії при­змінюють кольпоскопію, вул'воскопію.

    При раку вульви доцільна лімфографія з метою визна­ня
    стану зовнішніх клубових лімфатичних вузлів. для виявлення
    стану оточуючих органів використовують цістоско­пию, екскреторну
    урографию, ректороманоскопию, рентгенограм­фию грудної клітини.



    Лікування раку вульви

    Вибір методу лікування залежить від стадії
    процесу, клі­нической форми, віку і загального стану хворої. при
    I-III стадіях захворювання і загальному хорошому стані хворий примі­ють
    комбінований метод лікування: розширене видалення вуль­ви і пахових
    лімфатичних вузлів. Через 2-3 тижнів після операції призначають променеву
    терапію (рентгенівськими променями або радіоактивними­нормативними ізотопами). променева
    терапія як самостійний метод лікування спільно з хіміотерапією
    (Циклофосфан, блеоміцин, олівоміцин) використовуються у хворих з I-III
    стадіями при проти­вопоказаніях до хірургічного лікування, а також у
    хворих з IV стадією захворювання.

    Прогноз при раку вульви залежить від того, наскільки своеврем­Саме було розпочато лікування і наскільки правильно воно проводь­лось.

    Профілактика грунтується на своєчасному виявленні та адек­ватяному лікуванні фонових і передракових процесів вульви.