Гангрена легкого: симптоми, лікування і догляд за хворими

зміст

  • Які симптоми гангрени легкого
  • Як проводиться лікування гангрени легкого
  • Догляд за хворими з гангреною легені

  • Захворювання являє собою поширений гнильний розпад тканини легені без чітких меж.
    Так само як і абсцес, гангрена розвивається «на базі» того чи іншого запального процесу (тривала пневмонія, бронхоектатична хвороба і.т.д.). Розвиток гангрени легкого пов'язано, як правило, з двома момен­тами: наявністю гнильної мікрофлори і значним ослабленням організму (важкі виснажливі заболева­ня, алкоголізм, зниження опірності організму в старечому віці).



    Які симптоми гангрени легкого

    Абсцес і гангрена легкого мають ряд спільних рис у своєму початку: важкий стан, висока температура тіла, проливний піт і т. д. Однак при гангрени легкого захворювання незабаром набуває специфічних рис. Перш за все прогресивно погіршується стан хворого, він виділяє смердючу мок­роту (різкий огидний запах гнилого зуба). Мокрота зібрана в скляну посудину, чітко ділиться на 3 шари: верхній - пінистий, середній - коричневого кольору з домішкою гною і крові, нижній - крошковатая маса (частки зруйнованої легеневої тканини).

    При аускультації визначається безліч вологих хрипів на значному протязі легеневих полів. Рентгенологічно виявляється поширена однорідна інфільтрація, так як гангрена може захопити цілу частку і навіть ціле легке.

    При мікроскопії мокротиння виявляються лейко­ціти, еритроцити, пробки Діттріха, характерні для гангрени легені; еластичних волокон немає, вони раство­ряют ферментами мікроорганізмів, що викликають Ганг­Рену (на відміну від мокроти при абсцес легені, коли при мікроскопії виявляються еластичні волокна).

    Зміни в крові говорять про вираженої патології, характерної для запального процесу.



    Як проводиться лікування гангрени легкого

    Лікування гангрени легкого. Тим успішніше, ніж раніше воно розпочато. Режим і харчування хворого відповідають таким при абсцес легені. Доцільно деяке обмеження рідини (до 1 л на добу), що сприяє зменшенню кількості виділяється мокротиння. Специфічними медикаментозними засобами є антибіотики і сульфаніламідні препарати (в тих же дозах, що і при абсцесі), а також новарсенол (0,15-0,3 г через 3-5 днів; на курс лікування не більше 3 г). Для зменшення кашлю призначають препа­рати кодеїну, а також терпингидрат (для зменшення неприємного запаху харкотиння). Хороший ефект дає повторне переливання крові.


    Догляд за хворими з гангреною легені

    Гангрена легкого: симптоми, лікування і догляд за хворими
    Постійний важкий гнильний запах мокроти ускладнює догляд за хворим. Це обтяжує навколишніх його хворих. По можливості слід поміщати хворих з гангреною легені в окрему палату, вживати дезодоруючі (зменшують неприємні запахи) кошти, наприклад, креозот. Біля ліжка хворого завжди повинна стояти плювальниця, бажано з дезодор­рующим розчином і герметичною кришкою. У зв'язку з підвищеною пітливістю у таких хворих необхідна часта зміна натільної і постільної білизни. Іноді хворий відчуває сильну слабкість, його доводиться годувати з ложки. Хворий з гангреною легені - це вкрай важкий хворий, йому особливо потрібно тепле ставлення чергового персоналу, ласкаве слова міді­цинской сестри.

    Небезпечним ускладненням при гангрени легкого (як і при абсцесі, бронхоектатичної хвороби) є кро­вохарканье. При кровохаркання мокрота забарвлена ​​червоною кров'ю, часом випльовуються згустки крові. Іноді хворий виділяє значну кількість крові (легоч­ве кровотеча), що може призвести до смерті від крововтрати, якщо вчасно не надана допомога. Легенева кровотеча і кровохаркання виникають внаслідок по­врежденія кровоносних судин в бронхах і легенях (гнійне розплавлення стінки судини). Це буває при описаних вище захворюваннях, а також при раку легкого і травмі.

    Допомога при кровохаркання полягає в забезпеченні хворому повного фізичного і психічного спокою; хворий повинен напівсидіти в ліжку. Йому не можна разг­варівать, приймати гарячу їжу і питво (дозволяється трохи холодного пиття). У порядку першої допомоги всередину дають 10% розчин хлориду кальцію (1-2 столові ложки) або вводять внутрішньовенно 10 мл 10% розчину хлориду кальцію, розчин хлориду натрію 0/2 столові ложки на 100 мл води). Якщо кровохаркання продовжує­ся і супроводжується кашлем, то доцільно дати хворому кодеїн і перелити кров (100 мл) або кровеза-міщан рідина. Зазвичай зазначені лікувальні ме­роприятия найближчим часом припиняють кровохар­Каньє.

    При рясному легеневій кровотечі лікувальна тактика виробляється спільно терапевтом і хірургом.